Залучення державних коштів у «безтурботну» ринкову діяльність завжди несе ризик, пов’язаний із вибірковістю підтримки та спотворенням конкуренції шляхом надання переваги певним підприємствам. Основне визначення державної допомоги міститься в ст. Стаття 107(1) Договору про функціонування Європейського Союзу, згідно з якою це "Будь-яка допомога, надана державою-членом або за рахунок державних ресурсів у будь-якій формі, яка спотворює або загрожує спотворити конкуренцію шляхом надання переваги певним підприємствам або виробництву певних товарів, настільки, наскільки вона впливає на торгівлю між державами-членами, буде несумісною з внутрішнім ринком."
Зміст:
Вступне слово
У контексті процедури реструктуризації, з огляду на специфіку ситуації боржника, необхідно провести ретельний аналіз кваліфікації наданої допомоги, оскільки якщо неправильна кваліфікація підтримки як державної допомоги призводить до неможливості отримати додаткову допомогу в майбутньому, визнання підтримки такою, що не є державною допомогою, пов’язане із зобов’язанням її повернути. Реалізація такого сценарію може негативно вплинути на фінансову ліквідність боржника та його здатність реалізувати угоду.
Інструменти оцінки кваліфікації підтримки як державної допомоги
Що стосується оцінки підтримки, наданої підприємцю з боку держави або з використанням державних ресурсів, Закон про реструктуризацію передбачає два основні аналітичні інструменти.h, Закон про реструктуризацію передбачає два основні аналітичні інструменти.
Перший з них і, безумовно, найчастіше використовуваний, це тест приватного кредитора. Цей інструмент використовується в контексті державного боргу, який уже виник. У рамках аналізу проводиться оцінка дій державного кредитора, які плануються у процедурі реструктуризації, а також під час реалізації угоди. Мета цієї оцінки полягає в тому, щоб визначити, чи діє державний кредитор у певній ситуації аналогічно приватному кредитору, що діє за стандартних ринкових умов. Іншими словами, ключовим питанням є визначення того, чи прийме приватний кредитор запропоновані умови погашення боргу. Ця тема була детально розглянута в статті, опублікованій в січня цього року
Другий тест – який є предметом цього дослідження – це тест приватного інвестора, який стосується до дебіторської заборгованостіякі мають бути створені в майбутньому. Відповідно до ст. 140 ч. 4 зазначено:оцінка дій, вжитих суб'єктом фінансування, щоб визначити, чи є підтримка державною допомогою. Підтримка не є державною допомогою, якщо вона надається на умовах, прийнятних і для приватного інвестора».. Іншими словами, це зводиться до перевірки того, чи приватний інвестор у ситуації, подібній до публічної установи, прийняв би ідентичні інвестиційні рішення та чи не надається будь-яка фінансова допомога на більш сприятливих умовах, ніж ті, які зазвичай застосовуються на ринку. Цей тест має на меті переконатися, що державна підтримка не спотворює конкуренцію на ринку та не призводить до невиправданої переваги одного суб’єкта господарювання над іншими, що може порушити принципи рівної конкуренції.
Практичні приклади
Приклад 1
Відповідно до літератури з цього питання, основи тесту приватного інвестора випливають із практики судів Європейського Союзу, які під час розгляду справ щодо допустимості державної допомоги розробили принципи та умови, необхідні для її перевірки. Далі ключовим положенням у цьому відношенні стала стаття 107 Договору про функціонування Європейського Союзу, яка містить основне визначення державної допомоги. Крім того, важливі вказівки щодо проведення перевірки приватного інвестора можна знайти в документі Європейської Комісії під назвою "Проект повідомлення Комісії щодо поняття державної допомоги відповідно до цієї статті 107(1) ДФЄС", який визначає основні передумови для належного проведення цього тесту
Приклад 1 – ефекти
Тест приватного інвестора в нормативних актах
У Законі про реструктуризацію лише два абзаци статті стосуються критерію приватного кредитора. 140, тобто пункт 4, який містить вищезгадане визначення тесту, та пункт 5, який визначає мінімальний обсяг інформації документа, згідно з яким: "Тест приватного інвестора включає, зокрема, інформацію про:
1) очікуваний рівень прибутку на використаний капітал;
2) середній рівень прибутку на застосований капітал для порівнянних інвестицій;
3) очікуваний рівень ризику, що супроводжує інвестицію;
4) середній рівень ризику порівнянних інвестицій».
Перші два елементи, тобто визначення очікуваного рівня прибутку на використаний капітал і порівняння із середнім рівнем прибутку на капітал, використаний для порівнянних інвестицій, зводяться до ситуації, в якій держава очікує нормального прибутку на інвестиції, отримані порівнянними приватними підприємствами. Для проведення порівняльного аналізу необхідно використовувати об’єктивні критерії, такі як галузь, рівень і тривалість фінансування, які є вирішальними для отримання надійних результатів. Зважаючи на те, що текст Закону не дає чітких вказівок щодо прийнятої методології дослідження, її вибір залишився за аналітиком.
Методи дослідження
Процес вибору заходів і статистичних методів в аналізі є ключовим елементом процесу дослідження, який слід адаптувати до специфіки конкретної ситуації. Існує багато факторів, які впливають на вибір відповідних аналітичних інструментів, включаючи тип фінансування, специфіку галузі, географічну територію та тривалість інвестиції. У цьому контексті можуть бути корисними керівні принципи, включені до дослідницьких рекомендацій Європейської комісії (Commission, 2014), оскільки вони класифікують методи дослідження залежно від наявності інформації та типу наданої підтримки. Їх використання забезпечить відповідність проведеного аналізу найкращим практикам і стандартам, застосовним у сфері оцінки державних інвестицій.
Як критерій доступу [1] рекомендує:
а) коли інформація доступна:
- компіляція транзакцій pari passu, які виникають, коли публічна та приватна суб’єкти в однаковій ситуації та часі незалежно вчиняють одну і ту ж транзакцію (метод вимагає надзвичайно точної оцінки умов обох транзакцій);
– експертиза відкритого публічного конкурсу;
б) з обмеженою доступністю інформації
– порівняльний аналіз, який базується на оцінці порівнюваних операцій;
– методи розрахунку (IRR – внутрішня норма прибутку, NPV – чиста приведена вартість, ROCE – прибутковість використаного капіталу)
У межах критерію типу втручання
– вливання капіталу – очікувана норма прибутку, напр. від дивідендів або приросту капіталу
– гарантія – різниця між ставкою, яку позичальник заплатив би на вільному ринку, і ставкою, яку він отримав би завдяки гарантії, зменшена на її витрати;
– кредит – порівняння звичайних умов кредитування, які пропонують банки;
Посилаючись на наступні два елементи, тобто визначення очікуваного рівня інвестиційного ризику та порівняння середнього рівня ризику порівнянних інвестицій, постулюється, що вимірювання має включати як індивідуальний ризик, специфічний для суб’єкта господарювання, так і загальний (макроекономічний) ризик.[2]. Тут також законодавець не обмежує аналітика у виборі методів, тому в дослідженнях ми можемо знайти тести, засновані лише на описовому, обчислювальному та змішаному аналізах.
На цьому етапі розглядається основна класифікація заходів ринкового ризику на заходи:
– волатильність, де ризик визначається як невідповідність очікуваному стану, напр. розподіли норми прибутку, дисперсія норми прибутку
– чутливість, яка відображає вплив певних змінних на очікувані значення, напр. коефіцієнти кореляції,
– загрози, які базуються на припущенні, що для вимірювання ризику слід враховувати лише несприятливі значення, напр. Ризикова вартість – це втрата ринкової вартості, для якої ймовірність її досягнення або перевищення за певний період часу дорівнює заданому допустимому рівню.
Наведені вище приклади представляють лише вибрані інструменти; залежно від складності ситуації також доступні більш просунуті інструменти на основі багатофакторних моделей.
Як зазначено в цьому дослідженні, у рамках підготовки тесту приватного інвестора законодавець передбачив можливість гнучкого підходу до створення документа. Свобода у виборі інформаційних засобів і відкритий характер вказівки на те, що документ повинен містити «зокрема» конкретну інформацію, дозволяє регулювати його інформаційну ємність, дозволяючи розширювати його обсяг залежно від потреб і специфіки ситуації.
Хоча основною метою тесту приватного інвестора є оцінка питань, пов’язаних з державною допомогою, цей документ також відіграє важливу роль у процесі отримання фінансування. Він містить ключову інформацію, яка є цінним джерелом знань для потенційних інвесторів. Представлені тут дані та аналізи можуть суттєво вплинути на процес прийняття рішень щодо надання фінансування. Правильне розуміння та тлумачення змісту цього документу є основою ефективної співпраці між інвестором та суб’єктом, який звертається за фінансовою підтримкою. Слід підкреслити, що роль ТПІ не обмежується процедурами реструктуризації. Цей аналіз застосовний у контексті кожної державної інвестиції, що дозволяє комплексно оцінити її ефективність та захистити від можливих негативних наслідків, пов’язаних із порушенням правил державної допомоги.
[1] M. Cieślukowski «Важливість тесту приватного інвестора в оцінці ефективності державних інвестицій», Ekonomiczne Problemy Usług no. 4/2017, С. 65-76.
[2] М. Карпінський, М. Павельчик [у:] Закон про реструктуризацію. коментар, ред. A. Torbus, AJ Witosz, A. Witosz, Варшава 2016, ст. 140.
Приклади можливого застосування тесту приватного інвестора на практиці
приклад 1:
Кредит ARP для виробничої компанії
Меблева компанія, що працює в регіоні з високим рівнем безробіття, отримує позику від Агентства промислового розвитку (ARP) у рамках підтримки реструктуризації. Компанія планує погасити зобов'язання за угодою та зберегти зайнятість.
Порівняльний аналіз показує, що приватний інвестиційний фонд був би готовий надати позику на аналогічних умовах завдяки позитивному прогнозу грошового потоку та забезпеченості активів. Показники IRR і NPV близькі до ринкових.
Висновок: Підтримка не є державною допомогою – умови угоди є ринковими.
приклад 2:
Інвестиції органів місцевого самоврядування в місцевий бізнес-інкубатор
Місцева влада інвестує в будівництво бізнес-інкубатора, співфінансуючи операційні витрати технологічного стартапу в обмін на акції.
Аналіз показав, що галузеві інвестори (венчурний капітал) проявляли інтерес до подібних проектів на однакових умовах. Аналіз ризику та очікувана норма прибутку знаходяться в межах ринкового діапазону для цього типу інвестицій.
Висновок: інвестиція відповідає вимогам приватного інвестора – це не державна допомога.
Резюме та запрошення до співпраці
Тест приватного інвестора – це не лише юридичний обов’язок, а й інструмент, який може надати реальну підтримку в процесі реструктуризації та оцінки ефективності державних інвестицій. Правильно оформлений документ збільшує шанси на отримання фінансування та мінімізує ризик, пов’язаний з державною допомогою.
У PMR Restrukturyzacje ми спеціалізуємося на розробці тестів для приватних інвесторів і кредиторів, а також на комплексному консультуванні з питань реструктуризації. Завдяки нашому досвіду ми забезпечуємо надійний аналіз, прозору документацію та підтримку на кожному етапі процедури.
Зв'яжіться з нами, щоб дізнатися, як ми можемо допомогти вашій компанії успішно пройти процес реструктуризації. Довіртеся фахівцям – обирайте перевірені рішення від PMR Restrukturyzacje.
Ukrainian 
Polish 
English